ІНШОМОВНІ СЛОВА

ВЖИВАННЯ ГОЛОСНИХ

І

У

И

Ї

за правилом "дев"ятки" (після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед приголосними кореня

у власних географічних назвах:

дискета, таксист, цирк, стимул, дисципліна

після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед наступним приголосним:

із звукосполученням -ри- перед приголосними:

у кінцевих -ида, -ика:

в інших назвах, зокрема після д, т:

Мексика, Корсика

Вірджинія, Алжир, Чилі, Чикаго, Йоркшир, Вашингтон, Лейпциг

Великобританія, Мадрид, Рим

Скандинавія, Ватикан, Палестина, Тибет, Вавилон, Єгипет, Єрусалим

після голосного:

мозаїка, "Енеїда"

у словах французького походження , після ж, ч

журі, парашут, Жуль + парфуми, парфумерія

М"ЯКИЙ ЗНАК

ПИШЕТЬСЯ

НЕ ПИШЕТЬСЯ

після д, т, з, с, ц, л, н ("Де ти з"їси ці лини?") перед я, ю, є, ї, йо:

бульйон, ательє, мільярд, конферансьє, фільм

перед я, ю, (а, у) + м’який або пом’якшений приголосний:

тюль, нюанс, резюме

АПОСТРОФ

СТАВИТЬСЯ

НЕ СТАВИТЬСЯ

після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та г, к, х:

після р у кінці складу:

після префікса, що закінчується приголосним:

об’єкт, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єра

бар’єр, кар’єрист

ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктивіт, об’єктивний, суб’єкт, транс’європейський

перед я, ю, які позначають пом’якшення попереднього приголосного:

після р перед йо:

курйозний, серйозний

бюро, пюре, кювет, рюкзак, манікюр, Гюго

ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ

ВІДБУВАЄТЬСЯ

НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ

у власних назвах і похідних словах:

Шиллер, Одіссей, Марокко (марокканець), Голландія, Андорра

при збігові однакових приголосних префікса і кореня (якщо є слово без префікса):

імміграція (міграція), сюр­реалізм (реалізм)

у деяких загальних назвах:

аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна

у більшості загальних назв:

бароко, група, сума, шосе