Ольга Кобилянська Повість "Земля" :
Проблематика
Зв'язок людини і землі
Композиція
Зав'язка
Розвиток дії
Кульмінація
Розв'язка
Сюжет
Сюжетні лінії:
Образи
Епізодичні:
Символіка
Івоніка, Марія, Михайло, Анна (символи добра й трудолюбивості)
Сава та Михайло (символи Каїна та Авеля)
Куля, яку знайшов Івоніка й здогадався, хто вбивця (символ вибору)
Анна (символ нещасного кохання й материнства)
Земля (символ темної сили над людиною й водночас праці, мрії)
Історія написання
Тема: епічна панорама життя;
+висвітлення проблеми “людина й земля” на прикладі родини Федорчуків;
+братовбивство (біблійна тема братів Каїна та Авеля) як соціальна драма, як відступ від норм християнської моралі.;
+всебічне розкриття психології селянина в соціальному, національному та психологічному вимірах.
Історичне підгрунтя:
Автор описує період існування українського села та селянства після скасування кріпацтва на кінець ХІХ ст. . В творі яскраво виражені факти тяжкого існування селянства яке було обумовлене пережитками , що залишалися аж до початку ХХст.. А саме , тривалі та обтяжливі викупні операції , висока вартість землі, неможливість її продажу через незавершений викуп або інші зобов'язання
Історія написання:
В основу сюжету твору лягли справжні події, що мали місце в селі Димки, де з 1889 по 1891 роки проживала Ольга Кобилянська. В селі вона глибоко пізнала селянське життя, зокрема дізналася про родину Костянтина Жижияна, який мав двох синів – Саву й Михайла. В сім’ї сталася трагічна подія: Сава, бажаючи бути єдиним спадкоємцем батьківської землі, вбив старшого брата Михайла. На цьому документальному матеріалі письменниця художньо відобразила вічну біблійну тему Каїна та Авеля, зради і покути.
Сім'я Василя Чоп'яка
Дитина Анни та Петра (символ надії)
Головні:
Проблема власності на землю
Експозиція
Перше побачення Анни з Михайлом та щось «неймовірно страшне й потворне», що летіло з лісу.
Михайло перебував у війську.Батьки засуджують Саву за намір одружитися з Рахірою через її бідність.
Однієї ночі Сава з Михайлом пішли до панського лісу за жердинами, аби полагодити тин. Другого дня Михайла знайшли в лісі вбитим. Самої трагедії, що відбулася в лісі, не показано (братовбивство через землю).
Батько Рахіри Григорій
Його дружина Докія
Селянин Василь Чоп'як
Донька Парасинка
Чоловік Парасинки - Тодорика
Життя сім'ї Федорчуків
Похорон Михайла
Епілог
Ідея: Серед основних ідей письменниці – ідея про фатальність долі: “Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша”, а також думка про те, що поважати людину слід за працю і чесність, а не за поля, які вона має.
Основна думка :Глибоке значення землі в житті селянина – і фізичне, і духовне. Земля – для селянина – це і втілення добра і зла, творець і руйнівник, втілення долі. Все відбувається на землі і заради землі. Вона живе в думках героїв, мріях, натруджених руках. Багатозначний образ землі в повісті згадується більше двохсот разів.
Жанр: Соціально-психологічна повість
Весілля в селі (Парасинки та Тодорики) – це велика подія. Молодята запрошують усе село розділити їхню радість. Так за одним столом зібралися герої твору: головні й другорядні, багаті й бідні.
Івоніка Федорчук потай від Мрійки Переписує землю на сина Анни, спокутуючи таким чином свою провину та допомогаючи Анні вирвати дитину із земельного фатуму.
[Екранізація 1954 рік]
Влада землі над людиною
Влада долі над людиною
Життя і смерть
Гріх і святість
Злочин і спокута
Любов і ненависть
Проблема солдатчини
Сім'я Григорія
Старий Івоніка Федорчук – голова родини, Івоніка – дуже добрий господар.
Марійка Федорчук - гарна господиня , але жорстока і зациклена на землі.
Старший син Михайло - працьовитий без шкідливих звичок
Молодший син Сава - повна протилежність Михайла
Кохана Михайла - наймичка Анна
Кохана Сави - циганка Рахіра
Петро - брат Докії, чоловік Анни
Художні засоби виразності: епітет, персоніфікація, метафора; внутрішній монолог та ін.
Епіграф Юнос Лі: "Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша..."
Вистава "ЗЕМЛЯ" 2013 Режисер Мирослав Гринишин, Чернівецький академічний музично - драматичний театр ім. О.Кобилянської