Леся Українка "Лісова пісня"

Читаємо, слухаємо, дивимося!

click to edit

Теоретичний практикум

драматична поема

драма-феєрія

неоромантизм

"Лісова пісня" Лесі Українки і "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського

спільні образи:* Чугайстер, нявка, щезник, арідник*

неоромантична проблематика

людина і мистецтво

проблема добра і зла

людина і природа

проблема кохання

характерні риси: прагнення розірвати ідеал з дійсністю, уславлення індивідуальної й суспільної свободи, піднесення постаті визначного героя

один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні перетворення; поряд з людьми героями виступають фантастичні істоти

невелика за розміром віршована п"єса, в якій поєднуються драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, відсутні широкий фон подій і зовнішня інтрига, а вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту між основними противниками в момент його найбільшого загострення

Ідейно-художній зміст

Тема: оспівування духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного.

Ідея: утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, життя.

Соціально-психологічний конфлікт: протистояння духовно-піднесеного й матеріально-приземленого в душі, боротьба людини в людині; мрія і дійсність, невідповідність реальності поетичній мрії героя.

click to edit

З історії створення

"Писала я її недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але і після неї я була хвора і досить довго приходила до пам"яті" (Лист до сестри Ольги); "Сього літа, згадавши волинські ліси, написала драму-феєрію на честь їм, і вона дала мені багато радощів" (Лист до А.Кримського)

Композиція: пролог і 3 дії

Весна (початок кохання); літо (розквіт кохання); осінь (згасання кохання); зима (кохання завмирає).

Особливість: ремарки є поезією в прозі; дослідники визначають ремарки "Лісової пісні" кращими пейзажами в українській літературі.

Персонажі

Люди

Міфологічні істоти

Килина

дядько Лев

Лукаш

мати Лукаша

Той, що греблі рве

Той, що в скалі сидить

Мавка

Перелесник

Русалка Польова

Русалка Водяна

Лісовик

Потерчата

Вовкулака

Водяник

Злидні

Доля

Марище

Конфлікт розвивається через взаємодію реальних і казкових образів, своєрідне переплетення життя природи з життям людини.

Природа у творі

У п"єсі природа постає джерелом творчості й натхнення. Тільки гармонія людини і природи - умова існування світу, його рівноваги.

Символічні образи:

спів сопілки - узагальнений символ мистецтва; це образ краси, душі, кохання;

зірка - символ вічного кохання;

Лукаш - уособлює дві грані душі людини: духовну й матеріальну;

столітній дуб - символ єдності людини і природи;

Доля - символ щастя, до якого прагне людина; у п"єсі Доля - це Лукашева совість, яка осуджує його;

Мавка - символ людської мрії, поезії, краси;

дядько Лев - уособлення мудрості, розумного ставлення до природи;

Той, що в скалі сидить або Марище - це символ ворожих сил, які вбивають мрії людей про волю; це "твердиня тьми";

природа - символ вічності;

Злидні - символ людської бідності;

перетворення Лукаша у вовкулаку - це народний погляд на людину: хто зрікся духовного життя, згасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною